Інформаційна та юридична грамотність як запорука захисту прав людини

Опубликовано: 08 сентября 2017
102 раз

Критичне мислення може врятувати сучасну людину від різноманітних впливів існуючих маніпуляцій, намагань керувати її емоціями та поведінкою, від ворожих та пропагандистських впливів. Це стосується як людей поважного віку, які буквально залежні від телебачення - найбільш маніпулятивного та агресивного засобу масової комунікації за формами втручання в життя людини, так і молодшого покоління, яке потерпає від інтернет-залежності.

Підвищення медійної, правової та інформаційної обізнаності є вкрай необхідними і важливими саме в сучасних умовах. Медіаграмотність - це своєрідна система захисту від шкідливих впливів сьогодення. А правова обізнаність, у свою чергу, дає людині певні механізми захисту власних прав у тих випадках, коли їх порушують. Нажаль, постійні звернення до громадської приймальні УГСПЛ у Сумах та до наших колег в інших областях, відображають дуже низький рівень правової обізнаності населення, як серед ВПО, так і серед місцевого населення.

З 1966 р. ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, в такий спосіб намагаючи привернути увагу громадян та мобілізувати міжнародну суспільну думку, збудити інтерес, досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на в тому числі і на розповсюдженні грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО.

Щорічно відзначати цей день вирішили відповідною рекомендацією на Всесвітній конференції міністрів освіти, мета якої була - ліквідація неграмотності, яка відбулася в Тегерані восени 1965 року. Ця конференція порекомендувала оголосити саме 8 вересня, датою урочистого відкриття конференції - Міжнародним днем грамотності, а також святкувати його кожен рік у усьому світі.

Метою сьогоднішнього свята є відзначення того, що бути грамотним в цілому важливо для кожної людини та суспільства.

На початку 2017 р. Міжнародна організація ЮНЕСКО оприлюднила головні положення п'яти запропонованих нею важливих принципів щодо медійної і інформаційної грамотності.

В організації пояснили, що громадянам важливо чітко розуміти функції медіа та інших доступних джерел інформації, одночасно, критично оцінювати контент, приймати обґрунтовані рішення.

Правила охоплюють всі види ЗМІ, всі джерела інформації – тобто, бібліотеки, музеї, архіви, інтернет, незалежно від технологій, які використовує людина.

Принцип 1. Інформація, комунікація, медіа, бібліотеки, технології та інтернет мають використовуватися суспільством виключно з критичної точки зору. Вони рівні за своїм статусом, жодне з джерел не варто вважати більш чи менш значущим.

Принцип 2. Кожен з громадян є творцем інформації або знань. Кожний має право на відкритий доступ до інформації та право на самовираження. Крім того, медійна та інформаційна грамотність для всіх - як для чоловіків, так для жінок, - має бути тісно пов’язана з правами людини.

Принцип 3. Інформація, повідомлення та знання не завжди нейтральні, незалежні чи неупереджені. Це твердження повинно бути прозорим та зрозумілим для всіх.

Принцип 4. Кожен громадянин бажає отримувати і розуміти інформацію, знання та повідомлення, мати можливість спілкуватися з іншими, навіть коли він не висловлює це. Права на це не мають порушуватися ніколи.

Принцип 5. Медійна та інформаційна грамотність не може набуватися одномоментно. Це динамічний та постійний досвід і процес. Завершеним його вважати не можна, якщо він включає в собі знання, вміння, установки щодо створення, використання та передачі інформації, як щодо медіа так і до технологічного контенту.

Наталія Єсіна,громадська приймальня УГСПЛ у Сумах