Насильству не повинно бути жодного виправдання

19 червня є Міжнародним днем боротьби з сексуальним насильством в умовах конфліктів.

Дата Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту була обрана на честь ухвалення 19 червня 2008 року резолюції Ради Безпеки 1820 (2008), в якій Рада засудила сексуальне насильство як тактику ведення війни і перешкоди на шляху побудови миру.

Нажаль, під час будь-якого збройного конфлікту безперечно відбуваються сексуальна експлуатація та сексуальне насильство, примусова проституція та зґвалтування. Після війни в Боснії жінки почали говорити про жахливі випадки сексуального насильства, тож ми зараз маємо міжнародне законодавство, яке визначає, чим насправді є зґвалтування під час збройних конфліктів. Це злочин проти людяності та один зі способів катування.

Триває війна на Донбасі, і в зоні бойових дій, на окупованій і вже на вільній території також відомо про випадки сексуального насильства щодо місцевих жителів з обох сторін конфлікту. Джерела в UNISEF та місії ООН з прав людини розповідають про те, що частина жінок надає сексуальні послуги озброєнним чоловікам за їжу чи перетин блок-постів. Застосування сексуального насильства залишається страшною «нормою» у «місцях несвободи» на неконтрольованій території України.. За оцінками експертів та правозахисників, з 2014 року на Донбасі жертвами насильства ставали чоловіки і жінки, дівчата і хлопці. Так, жінки найчастіше були жертвами зґвалтувань чи залякувань сексуального характеру, а чоловіки –жертвами знущань, катувань з елементами сексуального насильства.

Нажаль, говорити про це досі недоречно. Замовчують проблему жінки, що пережили насильство, адже налякані, вважають, що їм не допоможуть. Ще більший процент замовчувань серед чоловіків. Не часто говорять вголос про подібні злочини, здійснені українськими військовими, адже вважається, що ця тема «не на часі». А ще сотні випадків насильства залишаються невідомими, адже були здійснені на окупованій території. Через це досі немає повноцінної статистики злочинів, які пов’язані з бойовими діями.

Але громадськість продовжує нагадувати, незалежно від того, хто вчинив злочин, він повинен бути покараний, а жертва має отримати повноцінну медичну, психологічну, правову допомогу. І лише консолідація зусиль та однаковий погляд на неможливість будь-яких насильницьких дій по відношенню до будь-кого, без виправдань та упереджень може змінити ситуацію на краще.

Підготовлено в громадській приймальні УГСПЛ в Сумській області